Усім не допоможеш. Незручна правда від артилеристів та волонтерів

Наразі більшість уваги прикута до піхотних підрозділів та дронів, але саме артилерія залишається одним із основних елементів у веденні бойових дій. Військові та волонтери зібралися на UNIT.Talks Meetup: Відверто про «незручну» правду нашого сьогодення. Обговорили проблеми артпідрозділів та способи їх підтримки.

Спікери UNIT.Talks Meetup

Поділилися досвідом та історіями волонтерства й із поля бою:

• Дмитро Чуканов — product owner у Lilo, експерт із забезпечення артилерії, засновник БО «Реактивна Пошта».
• Павло Нарожний — військовий експерт, популяризатор артилерії, бізнес-аналітик, засновник БО «Реактивна Пошта».
• Вадим Осадчий — офіцер 3ОШБР, представник фонду «Підтримай Третю Штурмову».
• А також долучився до зустрічі в онлайні Євген Вольнов — засновник та очільник волонтерського проєкту «ДрукАрмія».

Модерувала зустріч: Оксана Горбунова, COO&Co-Founder BazaIT, CEO BazaIT Defense.

Проблеми артпідрозділів

У процесі ведення бойових дій з'явилося чимало викликів через технічне забезпечення та логістику. Завдяки підтримці міжнародних партнерів Україна отримала значну кількість артилерійських систем різних типів та калібрів, за що ми вдячні партнерам. Це суттєво посилило обороноздатність, але водночас створило певні складнощі для військових.

Павло Нарожний: «Найбільша проблема в артилерії — це різноманіття систем та боєприпасів, які використовуються. У нас є чудова програма "Кропива", але навіть із нею артилеристам складно взаємодіяти з величезною кількістю різних систем. Коли користувач реєструється, він має вказати, з якими системами працює — від радянських до американських М777. Також ситуація ускладнюється різноманітністю боєприпасів. У нас снаряди від різних виробників — Пакистан, Індія, Радянський Союз, Болгарія тощо. Зброя і снаряди класифікуються, всі характеристики вносяться в ту ж "Кропиву" та передаються артилеристам для оптимізації часу на розрахунки та покращення точності стрільб.

В одній бригаді може бути три-чотири види зброї, зокрема раритетні зразки. Деякі зразки випущені ще в 1946–47 роках, але продовжують ефективно працювати. У нашій колекції також є снаряди часів Корейської війни.

В ідеальному світі ми б звернулися до союзників, наприклад США, з проханням надати півтори тисячі однакових гармат. Але навіть в американських арміях немає такої кількості однотипних систем. Тим не менш, цей «зоопарк» якимось дивом працює на унікальних людей, які вміють максимально ефективно використовувати наявне озброєння».

Як трансформувалося волонтерство за період повномасштабної війни

Наразі це структурована допомога, яку можна порівняти з командною роботою над проєктом. При цьому важливо, що початковий емоційний порив та щире бажання допомогти залишилося основою волонтерського руху, але підкріпилося професійним підходом до організації роботи.

Вадим Осадчий: «Бригадний фонд — продовження відділу логістики й постачання бригади. Ми закриваємо різницю між тим, як має бути, і тим, що може дати держава. Від кулькових ручок до мінометів, купівлі штурмових гранатометів та виробництва безпілотників. Наш фонд одним із перших в Україні почав купувати зброю та товари подвійного призначення. Тобто намагаємось дістати все, що потрібно хлопцям на фронті».

Дмитро Чуканов: «Війна — це дорого. Зарплати бійцям — колосальна сума. А далі йде пальне, харчування, медицина, дрони, планшети… Це нескінченний список. Ніхто не може повністю забезпечити одну бригаду. Ми навіть жодної бригади не тягнемо — лише ті підрозділи, які вважаємо найефективнішими.

Чи забезпечує держава? Це як намагатися набрати води в кишені — вона постійно розтікається. Тобі ніколи нічого не буде вистачати. ​​Це нормально. Просто це потрібно прийняти».

Одним із ключових викликів для волонтерських організацій залишається верифікація запитів від військових. Важливо розуміти, що всі ресурси обмежені, тому потрібно забезпечити їх максимально ефективне використання.

Коли військовий звертається за допомогою, фондам необхідно перевірити реальність потреби та її пріоритетність.

Павло Нарожний: «Усім не допоможеш, усіх не зігрієш — це важкий факт, який треба прийняти. Бо завтра прийде ультраважливий підрозділ, якому терміново потрібна допомога, а ти вже вчора весь запас віддав на чиюсь локальну потребу. Тому ми працюємо через командирів батарей, дивізіонів, через офіцерів — вони можуть верифікувати запити. Були випадки, коли хлопці намагалися закрити свої особисті потреби. Почнеш розпитувати — і розумієш, що він просто щось втратив і хоче вирішити точкову проблему.

Ми ж допомагаємо не конкретній людині, а армії, бригаді, підрозділам загалом. Усе має залишатися в бригаді. Офіцерів часто переводять, а техніка, обладнання — воно має працювати на перемогу там, де найбільше потрібно».

Павло Нарожний: «FPV-дрони зараз на слуху, але важливо розуміти — це лише один з інструментів. Якщо говорити про найкращий коефіцієнт корисної дії за вкладений долар на знищення ворога, то це артилерія. Не існує якоїсь срібної кулі, супергармати чи супердрона, який вирішить усе. У кожного командира має бути широкий набір інструментів: протипіхотні та протитанкові боєприпаси, касетні заряди, смарт-снаряди, які можуть вражати цілі з великої відстані. Артилерія — це не просто уламково-фугасний снаряд, це величезний спектр можливостей. І чим ширший та глибший цей арсенал у командира, тим більш якісно він зможе виконати бойове завдання. Саме тому ми наполягаємо: артилерія — це основа сучасного бою, а різноманітність її боєприпасів дозволяє вирішувати будь-які тактичні завдання».

Дмитро Чуканов: «Є чимало критично важливого обладнання, яке держава не може забезпечити через обмеження бюджету чи складність закупівлі. Наприклад, якісний тепловізор Rattler з роздільною здатністю 640, який бачить на 2800 метрів — це прилад, що коштує $ 5 000. Для бійця в окопі такий тепловізор — це не просто комфорт, це питання ефективності та безпеки.

Саме для таких потреб існує наша організація. Ми не просто збираємо кошти — ми вирішуємо конкретні завдання. Часом це обладнання, яке неможливо поставити на баланс стандартними шляхами, іноді — те, що потребує особливих умов закупівлі чи специфічних домовленостей.

Наша головна мотивація проста і зрозуміла — "стріляюча" артилерія. А пріоритет — це життя побратимів, підвищення боєздатності бригади, забезпечення ефективного управління та командування. Усе це втілюється в конкретних інструментах, обладнанні та матеріалах, які реально рятують життя на фронті».

Як допомогти артпідрозділам

До обговорення долучився Євген Вольнов — засновник проєкту «ДрукАрмія», який поділився історією створення ініціативи. Усе почалося навесні 2022 року з простого запиту — надрукувати кілька стабілізаторів для боєприпасів. Маючи один 3D-принтер та замовлення на тисячі деталей, стало зрозуміло: потрібна масштабніша система. Так народилася ідея створити мережу волонтерів, які створюватимуть потрібні деталі на 3D-принтерах.

Як долучитися до «ДрукАрмії»:

• Придбати 3D-принтер.
• На сайті проєкту є форма реєстрації для нових учасників.
• Після реєстрації ви отримуєте доступ до каталогу моделей та системи замовлень.
• Друкувати можна навіть вдома — процес не створює шуму та шкідливих вихлопів.

Успіх проєкту базується на простому принципі: виготовлення деталей на 3D-принтері значно дешевше за закупівлю готових виробів.

Євген Вольнов: «Наразі маємо 3 000 людей, які за останні 30 днів відправили 29 тонн виробів. І це просто фізичні особи, не бізнеси з хабами. Почати можна з принтерів, які коштують приблизно $200. Ідея в тому, що військові залишають запити, а волонтери можуть виготовляти та відправляти це на фронт. Зараз у нас є каталог із понад 800 рекомендованими виробами, і щодня тисячі таких виробів виготовляються, збираються і відправляються на фронт.

Виробництво завжди виходить дешевше. Наприклад, якщо на ринку штука коштує 600 гривень, то надрукувати її обійдеться в 50 гривень. Ця різниця між витраченими зусиллями і грошима та результатом мотивує людей купувати принтери й долучатися до спільноти.

Також ми створюємо хаб героїв — залучаємо ветеранів. Для них особливо важливо бути корисними тим, хто на нулі».

Артилерійські підрозділи потребують постійної підтримки. Можливостей допомагати в нас більше, ніж достатньо. Кожен може знайти свій спосіб долучитися до майбутньої перемоги. Донатьте, беріть участь у виробництві компонентів через 3D-друк, а також поширюйте інформацію про потреби підрозділів серед знайомих, друзів і колег. 

У вирішальний час не можна стояти осторонь. Це наша країна, наше майбутнє, наша відповідальність.  Кожен ваш внесок може врятувати життя бійця чи допомогти влучити в ціль.

Наші захисники роблять неможливе на передовій. Наше завдання — зробити все можливе для них тут. Тільки разом ми — непереможні.